Тема № 2.3 ОЗ

ПЛАН-КОНСПЕКТ

для проведення заняття з курсантами училища з предмету

«Основи зв’язку пожежно-рятувальних підрозділів»

Тема № 3: Організація зв’язку в гарнізоні Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.

Заняття № 2: Організація зв’язку під час ліквідування надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж.

Література:

1.      Кодекс цивільного захисту України.

2.      Наказ МНС України від 13 березня 2012 № 575 «Про затвердження Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту»

3.      Наказ МВС України від 07.10.2014 № 1032 «Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій»

4.      Наказ МВС України від 08.06.1992 № 755 «Про затвердження Настанови по службі зв’язку та АСУ пожежної охорони МВС України».

5.      Чуб І.А., Винокуров Г.Е. та ін. Автоматизовані системи управління та зв`язок у сфері цивільного захисту. - Харків: 2005.

6.      Чудинов В.Н. Связь пожарной охраны. - М.: Радио и связь,1989.

б). Викладання нового навчального матеріалу по питанням:

1.                  Організація оперативного зв’язку під час ліквідування надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж                                                                                                           .

2.                  Обов’язки чергового радіотелефоніста пункту зв’язку підрозділу    

Виконання рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт у зонах ураження характеризуються великим обсягом і обмеженим часом на їх проведення, складністю обставин та великою напругою особового складу. Значну роль в успішності виконання дій за призначенням під час ліквідування НС відіграє правильно організований зв’язок та виконання в повній мірі своїх обов’язків радіотелефоністами ОДС (ПЗЧ). Тому сьогодні на занятті ми з Вами розглянемо яким чином організовується зв’язок під час ліквідування НС та обов’язки чергових радіотелефоністів.

Питання № 1: Організація оперативного зв’язку під час ліквідування надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж

Організація зв’язку

Зв'язок є основним засобом, що забезпечує безперервне управління підрозділами під час ліквідації надзвичайної ситуації. Система зв'язку повинна забезпечувати надійну та своєчасну передачу наказів, розпоряджень, команд, сигналів та донесень на всіх етапах дій підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту. 

Залежно від особливостей і масштабу надзвичайної ситуації та місцевості, на якій вона виникла, визначаються засоби, канали і мережі зв'язку, які необхідно використовувати (організовувати) на період ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Для забезпечення управління при переміщенні підрозділів (марш, перевезення) та в районі надзвичайної ситуації здійснюється нарощування системи зв’язку рухомими (мобільними) засобами.

Для забезпечення зв'язку застосовуються засоби радіо-, дротяного, мобільного та супутникового зв'язку.

Основним видом зв'язку під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт є радіозв'язок в ультракороткохвильовому та короткохвильовому діапазонах, який встановлюється відповідно до схеми організації зв'язку. Радіозв'язок повинен знаходитись у постійній готовності до негайної передачі команд і донесень.

Провідний зв'язок використовується для нарощування системи зв'язку, під час проведення довготривалих рятувальних та інших невідкладних робіт. Він організовується з урахуванням можливості використання існуючих ліній зв'язку, що забезпечують функціонування засобів телекомунікації.

Мережі операторів рухомого (мобільного) зв'язку використовуються як допоміжні (альтернативні) канали і застосовуються в усіх видах дій підрозділу, а також під час руху та розташування на місці.

Мережі супутникового зв'язку використовуються у разі відсутності доступу до мережі операторів фіксованого, рухомого (мобільного) зв'язку або їх руйнування.

Зв'язок з підпорядкованими органами управління та підрозділами організовується вищестоящим органом управління відповідно до рішення його керівника, однак при порушенні зв’язку всі органи управління та підрозділи зобов’язані вжити вичерпних заходів щодо його відновлення.

Організовує та відповідає за стан зв’язку перший заступник керівника органу управління (підрозділу). Безпосередньо за своєчасну організацію і сталу роботу зв’язку відповідає начальник підрозділу зв’язку.

Зв’язок між взаємодіючими підрозділами і формуваннями встановлюється засобами кожного із них.

Надійний та якісний зв'язок у надзвичайних ситуаціях досягається:

·                      завчасним плануванням заходів з організації зв'язку у період постійної готовності та на найбільш типові випадки надзвичайних ситуацій;

·                      завчасним обладнанням вузлів пунктів управління сучасними засобами зв'язку та утриманням їх у постійній готовності до використання;

·                      комплексним використанням різних видів та засобів зв'язку;

·                      постійним розвитком та удосконаленням гарнізонних мереж зв'язку;

·                      високою спеціальною підготовкою та постійним тренуванням фахівців зв'язку;

·                      наявністю резерву засобів зв'язку;

·                      додержанням встановлених правил та порядку ведення переговорів засобами зв'язку.

Організація зв’язку на пожежі

Організація зв’язку на пожежі здійснюється для забезпечення управління силами і засобами, їх взаємодії та передачі інформації.

Для управління силами і засобами на пожежі встановлюється зв’язок між КГП і штабом, НТ, начальником ОД, а за необхідності - з пожежно-рятувальними автомобілями. Для забезпечення управління використовуються радіостанції та гучномовні установки автомобілів зв’язку і освітлення, а також переносні радіостанції, польові телефонні апарати, переговорні пристрої, електромегафони. В окремих випадках, за неможливості використання перерахованих пристроїв, для передачі команди (інформації) можуть використовуватися відповідні сигнали управління, що наведені у додатку 7 Статуту дій у НС, а також мобільні телефони.

Для взаємодії між ОД, підрозділами, які працюють на пожежі, встановлюється зв’язок між начальниками ОД (підрозділів). При цьому використовуються переносні радіостанції, польові телефонні апарати, гучномовні пристрої та зв’язківці.

Для забезпечення передачі інформації встановлюється зв’язок між КГП, штабом і ПЗЧ (ОДС ОКЦ) за допомогою радіостанцій. При цьому забезпечується обмін інформацією між ПЗЧ (ОДС ОКЦ) і підрозділами, які знаходяться на пожежі і на шляху слідування, передача повідомлень про обстановку і хід гасіння пожежі, виклик додаткових сил і засобів, передача вимог КГП до служб взаємодії.

Міську телефонну мережу та мобільний зв’язок для передавання інформації на ПЗЧ (ОДС ОКЦ) можна використовувати лише за умови наявності на ПЗЧ (ОДС ОКЦ) відповідних пристроїв фіксації телефонних розмов.

У разі використання засобів радіозв’язку на пожежі КГП має забезпечити дотримання всіма абонентами правил радіообміну та здійснити організацію зв’язку залежно від рангу пожежі.

За організацію зв’язку на пожежі відповідає КГП.

При використанні номера абонента телефонної мережі для роботи в штабі за вказівкою НШ через АТС міста (населеного пункту, об’єкта) необхідно відключити телефонний апарат абонента на час гасіння пожежі.

Обов’язки особового складу пожежно-рятувальних підрозділів при гасінні пожежі, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій визначаються керівником підрозділу з урахуванням тактичних можливостей техніки, яка знаходиться на оснащенні підрозділу, та ступеня підготовленості особового складу до виконання того чи іншого виду робіт.

При висуванні сил ЦЗ до місця ліквідації зв’язок повинен забезпечити управління воєнізованими і невоєнізованими формуваннями, аварійно-рятувальними загонами, загонами забезпечення безпеки руху на маршрутах.

Висновок: Отже, в значній мірі успіх та оперативність при ліквідуванні НС від правильності організації зв’язку на місця ліквідування НС.

Питання № 2. Обов’язки чергового радіотелефоніста пункту зв’язку підрозділу

Диспетчер (радіотелефоніст) пункту зв'язку підпорядковується начальнику чергового караулу, в оперативній діяльності - черговій зміні ОКЦ та відповідає за чіткий прийом, передачу і реєстрацію повідомлень, що надходять на пункт зв'язку, своєчасне направлення караулу на ліквідацію надзвичайних ситуацій (подій), пожеж згідно з розкладом виїзду (планом залучення сил та засобів), своєчасне занесення інформації до Журналу пункту зв'язку частини (додаток 6).

Диспетчер (радіотелефоніст) пункту зв'язку повинен:

1) знати район виїзду підрозділу, оперативну обстановку в ньому, перелік об'єктів, на які складено оперативні плани і картки пожежогасіння, безводні ділянки, місця розташування потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки, проїздів і джерел протипожежного водопостачання, а також основні тактико-технічні дані автомобілів (кораблів, потягів), наявних у гарнізоні ОРС ЦЗ;

2) знати об'єкти, на які висилаються сили та засоби за підвищеним номером (рангом) виклику;

3) вміти швидко користуватися оперативно-службовими документами пункту зв'язку, засобами зв'язку, телекомунікації та інформатизації, забезпечувати швидкий прийом повідомлень про надзвичайні ситуації та пожежі;

4) перевіряти роботу засобів зв'язку, телекомунікації та інформатизації під час приймання чергування, а також періодично під час чергування;

5) утримувати в чистоті і справному стані засоби телекомунікації та інформатизації, майно службових приміщень пункту зв'язку, про всі несправності доповідати начальнику караулу;

6) підтримувати зв'язок із спеціалізованими службами цивільного захисту і за необхідності спрямовувати їх до місця проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

7) у разі отримання повідомлень про закриття проїздів, вихід з ладу джерел протипожежного водопостачання, зв'язку й інші зміни оперативної обстановки негайно доповідати начальнику караулу та ОКЦ;

8) у разі надходження вхідних викликів за встановленими телефонними номерами та спеціальними лініями телефонного зв'язку відрекомендуватися з обов'язковим зазначенням посади, спеціального звання та прізвища, наприклад: "ДИСПЕТЧЕР 1-ї ДЕРЖАВНОЇ ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ СЕРЖАНТ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІВАНОВА";

9) отримавши повідомлення про надзвичайну ситуацію (подію) або пожежу, діяти згідно з керівними документами;

10) у разі отримання від заявника додаткових відомостей про надзвичайну ситуацію (подію) або пожежу передавати ці відомості за допомогою радіозв'язку підрозділам, що виїхали на місце виклику;

11) про виїзд караулу на надзвичайну ситуацію (подію) або пожежу, навчання повідомляти ОКЦ в установленому порядку;

12) у разі отримання сигналу "ТРИВОГА" за допомогою систем автоматичної пожежної сигналізації діяти відповідно до інструкцій про порядок їх експлуатації;

13) у разі отримання повідомлення про пожежу на об'єкті, на якому передбачено автоматичний виклик сил та засобів за підвищеним номером (рангом) виклику, негайно направляти визначену розкладом виїзду спеціальну техніку;

14) встановлювати і підтримувати зв'язок з караулом, що виїхав на надзвичайну ситуацію (подію) або пожежу, та з урахуванням особливостей об'єкта з'ясовувати (за допомогою технічної та довідкової літератури, а також через відповідні служби) його оперативно-тактичні характеристики, рівень загазованості, радіаційну обстановку, зміни метеорологічних умов;

15) про направлення додаткових сил та засобів, відомості, що надійшли з місця роботи караулу, про повернення караулу інформувати ОКЦ та посадових осіб у встановленому порядку;

16) вживати всіх необхідних заходів для своєчасного отримання інформації про обстановку з місця роботи караулу і негайно передавати отримані розпорядження та інформацію до ОКЦ;

17) виконувати розпорядження, що надходять від начальника караулу, який виїхав;

18) виконувати обов'язки диспетчера гарнізону ОРС ЦЗ, якщо на пункт зв'язку підрозділу покладено ці функції гарнізону ОРС ЦЗ;

19) здійснювати експлуатацію засобів телекомунікації, інформатизації та сигналізації відповідно до інструкцій виробників;

20) вести в повному обсязі і зберігати оперативно-службові документи пункту зв'язку підрозділу;

21) допускати в приміщення пункту зв'язку тільки начальника караулу, його прямих начальників, а також осіб зі складу чергового караулу, які пройшли встановленим порядком перепідготовку за професією "радіотелефоніст" і допущені до виконання обов'язків диспетчера (радіотелефоніста) пункту зв'язку підрозділу.

Диспетчеру (радіотелефоністу) пункту зв'язку забороняється:

1) відволікатися від виконання обов'язків, зокрема під час виїзду і оперативної роботи особового складу караулу;

2) виходити з приміщення пункту зв'язку без повідомлення начальника караулу і без підміни особою, підготовленою і допущеною до роботи на пункті зв'язку підрозділу;

3) відлучатися з розташування підрозділу;

4) відпочивати під час виїзду караулу за сигналом "ТРИВОГА";

5) здійснювати приватні запити і приватні переговори;

6) передавати повідомлення, що не підлягають оголошенню.

Диспетчер (радіотелефоніст) пункту зв'язку має право:

1) залишити пункт зв'язку (за умови заміни підмінним диспетчером (радіотелефоністом)) для приймання їжі в передбачений розпорядком дня час;

2) відпочивати в нічний час не більше половини часу з відбою до підйому караулу.

Функціональні обов’язки радіотелефоністів ОДС та пожежно-рятувальних підрозділів розробляє начальник відділу зв’язку, оповіщення та АСУ (телекомунікаційних систем та інформаційних технологій) та затверджує начальник ГУ(У) ДСНС України.

Черговий радіотелефоніст при роботі із засобами зв’язку зобов’язаний:

1. При прийомі чергування.

1.1 Перевірити працездатний стан:

- пультового обладнання:

- прямих ліній з особливо важливими та пожежонебезпечними  об’єктами;

- спецліній “101”;

- міської телефонної лінії;

- внутрішнього зв’язку;

- телетайпного обладнання;

- радіозв’язку: стаціонарної, автомобільних та носимих радіостанцій;

- системи автоматизованого управління гарнізону ОРС ЦЗ ДСНС України;

- резервного джерела електроживлення пульту та стаціонарної радіостанції.

При виявленні несправностей доповісти начальнику караулу, ОДС, зробити відмітку у журналі обліку пошкоджень засобів зв’язку, прийняти міри по усуненню пошкоджень.

1.2. Перевірити наявність службової документації, стан її заповнення:

- витяг з розкладу виїзду підрозділів (план залучення сил та засобів);

- план-карта району виїзду (обслуговування) підрозділу з нанесенням  джерел водопостачання, особливо важливих та пожежонебезпечних об’єктів;

- план-схеми на сільські населенні пункти;

- журнал ПЗ підрозділу;

- журнал обліку сил та засобів пожежегасіння району;

- довідник вулиць, провулків, проїздів, площ та ін;

- довідник (планшет) джерел водопостачання;

- довідник телефонів міста (району);

- документи по ЦЗ та планах МВС (зберігаються в сейфі);

- перелік позивних радіомережі пожежно-рятувальних підрозділів;

- перелік адрес особового складу підрозділу;

- плани, картки пожежегасіння на особливо важливі та пожежонебезпечні об’єкти;

- інструкції, посадові обов’язки;

- інструкції взаємодії ОРС ЦЗ ДСНС України з аварійними службами, що приймають участь у гасінні пожеж, ліквідування наслідків аварій стихійних лих;

- книга обліку прийняти та відправлення телефонограм;

- журнал обліку нічного перебування людей в лікарнях, дитячих садках, школах-інтернатах;

- бланки “Дорожніх листів”;

- інструкція дотримання пожежної безпеки та ТБ під час роботи на засобах зв’язку;

- витяг з наказу про допуск особового складу до самостійного чергування на пункті зв’язку підрозділу;

- “Настанова по службі зв’язку та АСУ”;

- журнал обліку несправностей засобів зв’язку та АСУ;

- батарейний журнал резервного джерела електроживлення.

Про прийняття чергування доповісти начальнику караулу.

1.3. Передати “Стройову записку” у ОДС по формі:

- кількість особового складу по списку;

- є в наявності;

- кількість о/с, що хворіє;

- кількість о/с, що знаходиться у відпустці;

- кількість техніки, що знаходиться у розрахунку;

- кількість апаратів на стисненому повітрі;

- кількість одиниць техніки підприємств, установ та організацій району, що знаходяться у оперативному розрахунку (справні);

- кількість бензину в баках автомобілів підрозділу (враховуючи резервні);

- кількість піноутворювача в баках автомобілів підрозділу (враховуючи резервні);

- прізвище начальника караулу та відповідального у святкові та вихідні дні.

ІІ. При роботі на засобах проводового та радіозв’язку додержуватись дисципліни та правил ведення зв’язку.

1.      Заключна частина (10 хв.)

а) Звернути увагу на найбільш важливі питання теми.

б) Відповіді на запитання курсантів та учнів (2 хв.)

            в)  Закріплення вивченого матеріалу (3 хв.)

Питання:

1.      Які функції покладаються на ПЗЧ пожежно-рятувального підрозділу?

2.      Яке обладнання встановлюється на ПЗЧ?

3.      Що забороняється черговому радіотелефоністу?

4.      Які обов’язки чергового радіотелефоніста?

            в). Підведення підсумків опитування та заняття (2 хв.)

г). Завдання на самопідготовку (3 хв.): матеріали конспекту – вивчити, Чудинов В.Н. Связь пожарной охраны, стор. 241-246, Чуб І.А., Винокуров Г.Е. та ін. Автоматизовані системи управління та зв`язок у сфері цивільного захисту стор. 12-16 та Настанова по службі зв’язку та АСУ пожежної охорони МВС України пп. 2.1.8, 3.0.15, 4.20 – прочитати, основне, на Вашу думку, законспектувати та вивчити.