середа, 30 вересня 2015 р.

Тема № 4.1 ОДОПОРС ЦЗ


П Л А Н - КОНСПЕКТ
для проведення заняття з курсантами училища з предмету
«Організація діяльності органів і підрозділів Оперативно-рятувальної служби
цивільного захист»


Тема 4/1: «Призначення та основні завдання караульної служби»


Література:
1.                      Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 року № 5403-VІ.

2    Наказ МВС України від 07.10.2014 № 1032 «Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій»



Питання які вивчатимуться :

Питання № 1: Порядок організації караульної служби в пожежно-рятувальних підрозділах                                                                                                           

Питання № 2: Посадові особи чергового караулу пожежно-рятувального підрозділу, їх права та обов’язки                                                                                           

Питання № 3: Внутрішній порядок в караулі та розпорядок дня. Дії особового складу чергового караулу за сигналом «Тривога»                              

Питання № 4: Особливості організації несення караульної служби в пожежно-рятувальних підрозділах, що охороняють об’єкти на договірних засадах         


Питання № 1. Порядок організації караульної служби в пожежно-рятувальних підрозділах.

Організація караульної служби здійснюється згідно наказу МВС України від 07.10.2014 № 1032 «Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій».
Караульна служба - вид служби, що організовується в чергових змінах (караулах) і оперативних групах органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ з метою забезпечення їх постійної готовності до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій), гасіння пожеж.

Для якісного виконання бойової задачі кожному караулу необхідно дотримуватись та виконувати завдання, які ставляться перед караульною службою.

Завданнями караульної служби є:
1) забезпечення постійної готовності чергових караулів до виконання завдань за призначенням;
2) підтримання постійного зв'язку із спеціалізованими службами цивільного захисту;
3) здійснення підготовки особового складу підрозділів;
4) підтримання встановленого порядку в підрозділах;
5) забезпечення належного стану джерел протипожежного водопостачання, засобів телекомунікації та інформатизації, проїздів;
6) забезпечення цілодобового нагляду за протипожежним станом об'єктів, що обслуговуються на договірних засадах.

Караули пожежно-рятувальних підрозділів розподіляються на відділення за кількістю пожежної та рятувальної техніки, яка знаходиться в оперативному розрахунку.
На озброєнні караулу знаходяться всі основні і спеціальні автомобілі, які знаходяться в оперативному розрахунку й у резерві, та інша автотехніка, обладнана озброєнням за нормами табельної належності.
Техніка, обладнання і спорядження, що зазнали пошкоджень і не можуть застосовуватись для проведення робіт, негайно заміняються в такому порядку:
техніка, за наявності резерву, заміняється за розпорядженням начальника підрозділу, при відсутності резерву – заміна проводиться за розпорядженням начальника гарнізону ОРСЦЗ;
обладнання та спорядження заміняється за розпорядженням начальника караулу з наступною доповіддю про це начальнику підрозділу.

Висновок: ми з вами розглянули загальний порядок організації служби в пожежно-рятувальних підрозділах ДСНС України.
Питання № 2: Посадові особи чергового караулу пожежно-рятувального підрозділу, їх права та обов’язки. .

Для організації несення служби в пожежно-рятувальній частині передбачаються посадові особи караулу.

Посадовими особами караулу є:
·         начальник караулу;
·         помічник командира (капітана) пожежного корабля;
·         командир відділення;
·         водій пожежно-рятувального (аварійно-рятувального) автомобіля;
·         диспетчер (радіотелефоніст) пункту зв'язку.

Посадові особи пожежно-рятувальної частини несуть відповідальність за належне виконання покладених на них обов’язків, за неправильне та неповне вживання наданих їх прав.
Начальник караулу
Начальник караулу підрозділу підпорядковується начальнику підрозділу і його заступнику. Він є прямим начальником усього особового складу караулу. Несе особисту відповідальність за стан дисципліни в караулі.
На час відсутності штатного начальника караулу його обов'язки дозволяється виконувати особам середнього і старшого начальницького складу, а в окремих випадках – особам молодшого начальницького складу (крім підрозділів, що охороняють об’єкти на договірних засадах), які мають відповідну підготовку і допущені у встановленому порядку до самостійного виїзду на чолі караулу.

Начальник караулу підрозділу ДСНС відповідає за:
·           готовність особового складу караулу до виконання дій за призначенням, чітку організацію і несення особовим складом внутрішньої і караульної служби;
·           підготовленість, виховання, дисципліну, морально-психологічний стан підпорядкованого йому особового складу;
·           справне утримання і правильну експлуатацію техніки і обладнання, що знаходяться на озброєнні караулу;
·           дотримання правил безпеки праці і пожежної безпеки;
·           виконання розпорядку дня і підтримку внутрішнього порядку в караулі.

Начальнику чергового караулу забороняється:
відлучатися з розташування підрозділу, крім випадків, передбачених цим Тимчасовим порядком;
відпускати будь-кого зі складу караулу, залишати відкритими пости, маршрути дозорів і сектори, виводити з бойового розрахунку техніку й обладнання, а також без дозволу начальника підрозділу дозволяти заміну особового складу караулу;
відлучатися із розташування частини, окрім випадків пов’язаних з перевіркою несення служби, або хворобою, пригодами в районі (об’єкті), що охороняється;
допускати в чергове приміщення осіб, які не мають на це права;
призначати для несення служби на постах пожежних, які не пройшли початкової підготовки, а також не ознайомлених особисто з ділянкою, що охороняється постом або таких, що не опанували обов’язків постових;
призначати непідготовлених осіб до виконання обов’язків на постах і в дозорах, а також осіб, які не ознайомлені особисто з особливостями охорони ділянок, постів і дозорів або не засвоїли обов'язків постових і дозорних.

Командир відділення
Командир відділення підрозділу ДСНС підпорядковується начальнику караулу і є безпосереднім начальником особового складу відділення.
Він відповідає за: навчання, виховання, дисципліну і готовність особового складу відділення до виконання дій за призначенням, за стройову виправку і зовнішній вигляд своїх підлеглих; за дбайливу та правильну експлуатацію техніки, озброєння і спорядження відділення; за спеціальну фізичну підготовку особового складу відділення.

Водій спеціального автомобіля
До виконання обов'язків водія спеціального автомобіля допускаються особи, що пройшли підготовку у встановленому порядку.
Водій спеціального автомобіля підпорядковується командиру відділення, а в питаннях утримання і технічного обслуговування техніки – старшому техніку (механіку, водію). Він відповідає за справність, постійну готовність і безперебійну роботу в бойових умовах закріпленої за ним техніки.

Водій, який не має при собі посвідчення водія і свідоцтва на право керування закріпленими автомобілями, до чергування не допускається.

Диспетчер (радіотелефоніст) пункту зв'язку підрозділу
Черговий диспетчер (радіотелефоніст) пункту зв'язку підрозділу підпорядковується начальнику чергового караулу, а в оперативній діяльності – старшому диспетчеру (радіотелефоністу) оперативно-диспетчерської служби, начальнику чергової зміни.
Він відповідає за чіткий прийом, передачу і реєстрацію повідомлень, що надходять на пункт зв’язку, своєчасне направлення відділень на пожежі, місця аварій, катастроф, стихійного лиха, ведення Журналу пункту зв’язку підрозділу.
Висновок: в цьому питанні ми розглянули та вивчили посадових осіб караулу, їх права та обов’язки.

Питання № 3: Внутрішній порядок в караулі та розпорядок дня. Дії особового складу чергового караулу за сигналом «Тривога».

Увесь особовий склад караулу під час чергування повинен бути одягненим за встановленою формою, а особи внутрішнього наряду повинні бути в головних уборах і мати відповідні нарукавні пов'язки чи інші позначки.
Нікому зі складу чергового караулу не можна відлучатися з підрозділу без дозволу начальника караулу. Начальник караулу має право дозволити відлучатися особовому складу з підрозділу тільки для виконання доручень, пов'язаних із несенням служби, а також у разі хвороби, але з наступним повідомленням начальнику підрозділу.
Особовий склад караулу повинен розташовуватися в підрозділі таким чином, щоб за сигналом “Тривога” караул був готовий до виїзду протягом нормативного часу.
Усі зовнішні двері приміщень караулу, за винятком вхідних, що знаходяться під наглядом осіб, які несуть службу у внутрішньому наряді, у нічний час повинні бути замкнені на замок.
У караульному приміщенні, гаражі і проходах до них забороняється розміщувати меблі, майно, техніку й інше обладнання, що може перешкоджати своєчасному збору караулу за сигналом “Тривога”.
Приблизний перелік обладнання приміщень (місць) для несення служби добовим нарядом (караулом) та опис нагрудних знаків (нарукавних пов'язок) для чергових наведено в додатку.
Розпорядок дня чергових караулів підрозділів встановлюється начальником Гарнізону служби.
Особовому складу чергового караулу в нічний час (з відбою і до підйому) дозволяється відпочивати лежачи (спати) у караульному приміщенні, за винятком осіб, що несуть службу у внутрішньому наряді, на постах і в дозорах.
Начальнику караулу дозволяється відпочивати (спати) у нічний час не більше 3 годин.
Диспетчерам (радіотелефоністам), які несуть службу цілодобово, дозволяється відпочивати (спати) у нічний час не більше 3,5 год., за умови заміни їх на цей час підготовленими особами.
Особовому складу караулу, який відпочиває, дозволяється знімати взуття, ремені, перебуваючи у костюмі літньому повсякденному робочому із розстебнутим коміром куртки.

Особовий склад караулу підрозділу повинен бути постійно готовим до виконання дій за сигналом “Тривога”.
Сигнал “Тривога” подається в таких випадках:
1.      при отриманні повідомлення про пожежу (аварію, катастрофу, стихійне лихо), в районі (на об'єкті), що охороняється, від заявника по телефону або при спрацьовуванні засобів автоматики;
2.      при отриманні повідомлення про пожежу (аварію, катастрофу, стихійне лихо) поза територією району (об'єкта), що охороняється, якщо виїзд передбачений розкладом виїзду підрозділів Гарнізону (планом залучення сил і засобів);
3.      при проведенні навчань і занять;
4.      за розпорядженням диспетчера оперативно-диспетчерської служби;
5.      при перевірці караулу, в тому числі за розпорядженням осіб, які мають право на перевірку.
Сигнал “Тривога” подає диспетчер (радіотелефоніст) пункту зв’язку підрозділу або особа, яка виконує його обов'язки.
За сигналом “Тривога”:
весь особовий склад бойових розрахунків караулу швидко збирається в гаражі, а особовий склад відділень, які виїжджають, одягає спеціальний одяг і спорядження;
відповідно до табеля бойового розрахунку особовий склад відчиняє ворота гаража;
водії запускають двигуни автомобілів, і особовий склад займає свої місця в автомобілях;
начальник караулу отримує від диспетчера (радіотелефоніста) путівки на виїзд (при необхідності план або картку пожежогасіння), одну з путівок залишає у себе для головного пожежного автомобіля, а інші вручає командирам відділень, які виїжджають;
при отриманні підтверджень від командирів відділень про готовність автомобілів до виїзду (“перший готовий”, “другий готовий” тощо) начальник караулу займає своє місце на головному автомобілі, подає команду “Руш!” і прямує до місця виклику найкоротшим шляхом;
по прибутті на місце події особовий склад діє відповідно до Статуту дій у надзвичайних ситуаціях.
На розсуд начальника підрозділу посадка особового складу бойових розрахунків чергового караулу в автомобілі, виходячи з умов забезпечення безпеки і місцевих особливостей, може провадитися як у гаражі, так і за його воротами, про що робиться відповідний трафаретний напис на воротах.
Караул готовий до виїзду, коли двигуни пожежних автомобілів заведені, особовий склад у спеціальному одязі і спорядженні зайняв свої місця в автомобілях, дверцята автомобілів зачинені, автомобіль знаходиться за межами гаража.
Висновок: ми з вами розглянули порядок організації та несення караульної служби в пожежно-рятувальних підрозділах ДСНС України.
Питання № 4: Особливості організації несення караульної служби в пожежно-рятувальних підрозділах, що охороняють об’єкти на договірних засадах

У кожному підрозділі для цілодобового нагляду за протипожежним станом об'єкта, що охороняється, з урахуванням особливостей і змінності його роботи повинен бути визначений порядок організації служби на ділянках, у секторах, постах і дозорах відповідно до дислокації. Посилення служби на об'єкті організовується у вечірній час, вихідні і святкові дні.
Для посилення контролю за протипожежним станом окремих будівель і споруд, а також місць проведення пожежонебезпечних робіт, планово-попереджувальних ремонтів у вечірній, нічний час, вихідні і святкові дні залучається необхідна кількість інженерно-інспекторського складу за заздалегідь складеним графіком.
Начальник чергового караулу (старший профілактичної зміни) у період несення служби зобов'язаний підтримувати зв'язок із черговим по об'єкту, спеціальними службами і через них уточнювати обстановку з наступним вжиттям необхідних заходів.
Знаходячись на об'єкті, начальник чергового караулу (старший профілактичної зміни), постові і дозорні повинні підтримувати постійний зв'язок із пунктом зв’язку підрозділу.
При віддаленні будівель і споруд об’єкта, що охороняється, від підрозділу ДСНС більше ніж на 1 км, дозволяється у нічний час висилати на маршрут дозору відділення на пожежному автомобілі з підтриманням постійного та безперебійного зв’язку з черговим диспетчером (радіотелефоністом) підрозділу ДСНС.
Цілодобова охорона об'єкта підрозділами без виїзної техніки здійснюється черговою профілактичною зміною з тривалістю її роботи дві години. Начальником підрозділу призначається старший профілактичної зміни, що забезпечує виконання вимог відповідних статей цього Тимчасового  порядку в частині організації служби.
Особовому складу чергової профілактичної зміни підрозділу дозволяється нести службу у повсякденній (поза строєм) формі одягу або в спеціальному одязі за профілем підприємства, але він повинен бути цілком забезпечений спеціальним одягом, спорядженням, засобами зв'язку, встановленими для особового складу ДСНС, а допущені за станом здоров'я до роботи в апаратах захисту органів дихання та зору – засобами захисту органів дихання та зору.
З метою забезпечення необхідного контролю за протипожежним станом об’єкта, що охороняється, перевірки несення служби постовими та дозорними, начальник караулу зобов’язаний під час чергування не менше чотирьох годин перебувати на території об’єкта, з яких дві години – у нічний час.
У разі відсутності штатного начальника караулу виконання його обов’язків покладається на начальника підрозділу ДСНС або його заступника. Виконання обов’язків начальника караулу командирами відділень забороняється.
Особи, які мають право виступати в ролі керівника гасіння пожежі, повинні мати відповідний допуск, встановлений ДСНС.
Начальник підрозділу ДСНС та його заступники зобов’язані не рідше одного разу на квартал перевіряти у нічний час (з 22.00 до 06.00) якість організації та несення служби, організацію профілактичної роботи в підпорядкованих їм підрозділах та проводити нічні перевірочні практичні заняття з відпрацюванням тактичних завдань з кожним черговим караулом.
Робота особового складу підрозділу та результати всіх перевірок фіксуються в Книзі служби. У разі, коли під час нічних перевірок проводиться відпрацювання нормативів із спеціальної фізичної підготовки, результати цих тренувань відображаються у журналі обліку занять із службової підготовки.

Питання:
1.      Яка тривалість чергування караулу в ПРП?
2.      Кого забороняється призначати у бойовий розрахунок караулу?
3.      Тривалість зміни не має перевищувати скількох хвилин?
4.      За скільки особовий склад караулу, що заступає, має прибути до місця розташування підрозділу?
5.      В якому випадку і коли караул вважається від несення служби?
6.      Назвіть склад внутрішнього наряду.

в)   Підведення підсумків опитування та заняття.
г)   Вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги.

д)   Завдання на самопідготовку :                                                                                    до 3 хв.
1.                  Матеріали конспекту вивчити.
2.                  Наказ МВС України від 07.10.2014 № 1032 «Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій» - розділ 5, 6 прочитати, обов’язки чергового по караулу, днювального по гаражу, постового біля фасаду, та обов’язки начальника караулу, який заступає, під запис.