ПЛАН-КОНСПЕКТ
для проведення заняття з курсантами училища з предмета:
“Охорона праці”
Професія: 7243 «Дозиметрист»; 5161
«Пожежний-рятувальник».
Вид підготовки: первинна професійна підготовка кваліфікованих
робітників.
Тема № 2: Основи охорони праці в пожежно-рятувальних підрозділах.
Заняття №
1: Вимоги правил безпеки праці до службових приміщень і споруд
пожежно-рятувального підрозділу.
Мета навчальна: курсанти
повинні знати основні вимоги правил безпеки праці щодо влаштування та утримання
службових приміщень та споруд пожежно-рятувальних підрозділів.
виховна: добитись усвідомлення курсантами
важливості вивчення даної теми для подальшого використання набутих знань в
практичній діяльності щодо забезпечення безпеки при виконанні ними
функціональних обов’язків.
Час проведення: 2 год.
Місце проведення: кабінет № 206.
Вид заняття: урок
Метод проведення: розповідь з елементами
бесіди
Матеріальне
забезпечення: Наказ МНС України від 07.05.2007 № 312 «Про затвердження Правил безпеки
праці в органах і підрозділах МНС України – 15 примірників.
Література:
1.
Конституція України - Київ, 1996 рiк.
2.
Кодекс цивільного захисту України.
3.
Закон України „Про охорону праці” від 14.10.1992р.
ХІД УРОКУ
1.
Підготовча частина (3-5 хв.)
а). Організаційний момент (3-5 хв.)
-
доповідь командира групи (чергового);
-
привітання;
-
оголошення структури проведення заняття;
-
перевірка зовнішнього вигляду та наявності курсантів.
б).Опитування особового складу по матеріалам
попередньої теми
(15 хв.)
Питання:
1.
Назвіть та дайте пояснення як організовується навчання та перевірка знань з питань охорони праці. – 1 чол. (усно).
2.
Назвіть та дайте пояснення як організовується
адміністративно-громадський контролю за станом охорони праці в
пожежно-рятувальних підрозділах. – 1 чол. (усно).
3.
Назвіть порядок
розслідування нещасних випадків виробничого характеру. – 1 чол. (усно).
4.
Назвіть порядок
розслідування нещасних випадків невиробничого
характеру. –
1 чол. (усно).
в). Підведення підсумків
опитування курсантів (2 хв.)
2.
Основна частина (70 хв.)
а). Оголосити тему, мету, мотивацію та зміст
заняття.
б). Викладання
нового навчального матеріалу по питанням:
1. Аналіз і причини
травматизму особового складу пожежно-рятувальних підрозділів під час несення
служби та при ліквідації надзвичайних ситуацій – 15 хв.
2. Вимоги правил
безпеки праці до основних приміщень пожежно-рятувального підрозділу –
30 хв.
3. Вимоги правил
безпеки праці до навчальної башти, пожежних полігонів та вогневої смуги
психологічної підготовки пожежників – 25 хв.
Зміст заняття
Питання №1.
Аналіз і причини травматизму особового складу пожежно-рятувальних підрозділів
під час несення служби та при ліквідації надзвичайних ситуацій.
Стан виробничого травматизму у поточному році в
Україні
Аналіз стану
виробничого травматизму в Україні свідчить, що за три місяці 2015 року
кількість нещасних випадків (дані узагальнюються щоквартально), пов’язаних з
виробництвом, порівняно з аналогічним періодом минулого року зменшилась на 43%,
або на 799 нещасних випадків (на підприємствах України за три місяці у 2015
році травмовано 1065 осіб, у 2014 році – 1864 особи), а кількість нещасних
випадків зі смертельним наслідком (дані узагальнюються щомісячно), пов’язаних з
виробництвом, за чотири
місяці 2015 року порівняно з аналогічним періодом минулого року зменшилась на
28%, або на 47 нещасних випадків (на підприємствах України за чотири місяці у
2015 році смертельно травмовано 121 особу, у 2014
році – 168 осіб).
Зменшення загальної кількості нещасних випадків,
пов’язаних з виробництвом, спостерігається
на підприємствах:
·
вугільної
промисловості на 557 (182, було
739),
·
соціально-культурної сфери та торгівлі на 108 (249, було
357),
·
машинобудівної промисловості на 55 (84, було 139),
·
агропромислового комплексу на 36 (104, було 140),
·
металургійної промисловості на 22 (68, було 90),
·
зв’язку на 15 (9, було 24),
·
будівельної галузі на 13 (52, було 65),
·
транспорту на 8 (102, було 110),
·
енергетики на 6 (34, було 40),
·
на об’єктах котлонагляду та підйомних споруд на 6 (3,
було 9),
·
легкої та текстильної промисловості на 3 (4, було 7),
·
газової промисловості на 1 (12, було 13).
На рівні минулого року
залишилась загальна кількість травмованих під час нещасних випадків, пов’язаних
із виробництвом, на підприємствах нафтогазовидобувної промисловості – по 2 випадки.
Рівень виробничого травматизму (із розрахунку
кількості травмованих на 100 000 працюючих) менше середнього по Україні,
за три місяці 2015 року, на підприємствах:
·
нафтогазовидобувної промисловості на 73%,
·
легкої та текстильної промисловості на 69%,
·
на об’єктах котлонагляду та підйомних споруд на 59%,
·
зв’язку на 55%,
·
газової промисловості на 47%,
·
соціально-культурної сфери та торгівлі на 47%,
·
агропромислового комплексу на 43%,
·
житлово-комунального господарства на 15%.
Рівень виробничого
травматизму (із розрахунку кількості травмованих на 100 000 працюючих)
перевищує середній по України на підприємствах:
·
енергетики на 15%,
·
транспорту на 30%,
·
будівельної галузі на 32%,
·
машинобудівної промисловості на 37%,
·
хімічної промисловості на 92%,
·
деревообробної промисловості на 99%,
·
гірничорудної та нерудної промисловості у 3 рази,
·
металургійної промисловості у 3 рази,
·
вугільної
промисловості у 17 разів.
На рівні 2014 року
залишилась кількість загиблих на підприємствах нафтогазовидобувної промисловості,
житлово-комунального господарства – загинуло по 1 особі; металургійної
промисловості – загинуло по 6 осіб; легкої та текстильної промисловості – за
чотири місяці не загинуло жодної особи.
Рівень виробничого травматизму зі смертельним наслідком (із розрахунку
кількості загиблих на 100 000 працюючих) менше середнього по Україні, за
чотири місяці 2015 року, на підприємствах:
·
житлово-комунального господарства на 81%,
·
соціально-культурної сфери та торгівлі на 50%,
·
деревообробної промисловості на 24%,
·
зв’язку на 11%.
Рівень виробничого
травматизму зі смертельним наслідком (із розрахунку кількості загиблих на
100 000 працюючих) перевищує середній по Україні на підприємствах:
·
машинобудівної промисловості на 15%,
·
нафтогазовидобувної промисловості на 17%,
·
агропромислового комплексу на 26%,
·
транспорту на 35%,
·
гірничорудної та нерудної промисловості на 74%,
·
енергетики у 2 рази,
·
будівельної галузі у 2 рази,
·
на об’єктах котлонагляду та підйомних споруд у 2 рази,
·
металургійної промисловості у 2 рази,
·
хімічної промисловості у 3 рази,
·
вугільної
промисловості у 5 разів.
Порівняльний аналіз причин
нещасних випадків зі смертельним наслідком за чотири місяці 2015 року свідчить,
що найбільша їх кількість сталась з
організаційних причин – 66% від
усієї кількості загиблих внаслідок нещасних випадків зі смертельним наслідком,
пов’язаних з виробництвом. Внаслідок нещасних випадків зі смертельним
наслідком, що сталися з
психофізіологічних причин – 17%
від усієї кількості. Через технічні
причини – 17% від усієї
кількості.
Серед подій, що призвели до нещасних
випадків зі смертельним наслідком, переважають:
1.
дорожньо-транспортні пригоди та наїзди транспортного засобу – 29% від
загальної кількості загиблих внаслідок нещасних випадків зі смертельним
наслідком, пов’язаних із виробництвом;
2.
падіння потерпілого – 17%;
3.
падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту
тощо – 10%;
4.
пожежа – 10%;
5.
внаслідок ведення бойових дій, під час виконання трудових обов’язків (інші види подій) – 10%.
Динаміка
виробничого травматизму зі смертельними наслідками за 8 місяців 2015 та 2014
року по галузях нагляду (осіб)
Галузі
нагляду
|
8 місяців
|
8 місяців
|
(+, -)
|
2015 р.
|
2014 р.
|
||
Вугільна
|
11
|
85
|
-74
|
Гірничорудна
та нерудна
|
10
|
7
|
3
|
Нафтогазовидобувна
та геологорозвідувальна
|
3
|
2
|
1
|
Енергетика
|
11
|
19
|
-8
|
Будівництво
|
22
|
33
|
-11
|
Котлонагляд,
підйомні споруди
|
1
|
3
|
-2
|
Машинобудування
|
15
|
12
|
3
|
Металургійна
|
10
|
15
|
-5
|
Хімічна
|
12
|
13
|
-1
|
Транспорт
|
28
|
50
|
-22
|
Зв’язок
|
6
|
6
|
0
|
Газова
промисловість
|
1
|
6
|
-5
|
Житлокомунгосп
|
8
|
5
|
3
|
Агропромисловий
комплекс
|
55
|
59
|
-4
|
Деревообробна
промисловість
|
3
|
4
|
-1
|
Легка
та текстильна промисловість
|
0
|
0
|
0
|
Соціально-культурна
сфера та торгівля
|
44
|
63
|
-19
|
Р а
з о м
|
240
|
382
|
-142
|
Динаміка
виробничого травматизму зі смертельними наслідками за 8 місяців 2015 та 2014
року по областях (осіб)
Області
|
8 місяців
|
8 місяців
|
(+, -)
|
2015 р.
|
2014 р.
|
||
Україна
|
240
|
382
|
-142
|
АР Крим
|
0
|
3
|
-3
|
м. Севастополь
|
0
|
0
|
0
|
Вінницька
|
12
|
12
|
0
|
Волинська
|
4
|
6
|
-2
|
Дніпропетровська
|
29
|
26
|
3
|
Донецька
|
33
|
100
|
-67
|
Житомирська
|
4
|
11
|
-7
|
Закарпатська
|
3
|
6
|
-3
|
Запорізька
|
5
|
7
|
-2
|
Івано-Франківська
|
8
|
8
|
0
|
Київська
|
15
|
13
|
2
|
м. Київ
|
15
|
28
|
-13
|
Кіровоградська
|
5
|
3
|
2
|
Луганська
|
5
|
45
|
-40
|
Львівська
|
15
|
12
|
3
|
Миколаївська
|
1
|
6
|
-5
|
Одеська
|
13
|
12
|
1
|
Полтавська
|
10
|
9
|
1
|
Рівненська
|
1
|
3
|
-2
|
Сумська
|
4
|
10
|
-6
|
Тернопільська
|
9
|
8
|
1
|
Харківська
|
14
|
25
|
-11
|
Херсонська
|
10
|
6
|
4
|
Хмельницька
|
9
|
7
|
2
|
Черкаська
|
3
|
6
|
-3
|
Чернівецька
|
5
|
3
|
2
|
Чернігівська
|
8
|
7
|
1
|
Враховуючи
статистичний аналіз, можна зробити такі висновки:
1.
найбільший вплив на показник частоти травматизму має стаж
роботи травмованих пожежників-рятувальників (відсоток впливу – 33,9 %);
2.
істотне значення має кількість пожежно-тактичних навчань
та пора доби під час травмування (16,9 % і 18,9 %, відповідно);
3.
менший вплив на показник частоти травматизму має вік
травмованих пожежників- рятувальників та місяць одержання ними травми під час
виконання службових обов’язків (12,0 і 10,3 %, відповідно);
Слід
зазначити, що наведені статистичні дані не в повною мірою відображають динаміку
травматизму в цілому для сил з ліквідації НС, оскільки при виконанні АРР в зоні
НС, крім працівників ОРС ЦЗ залучаються працівники інших міністерств,
об'єднань, організацій, які також отримують травми.
З
аналізу роботи пожежно-рятувальних служб випливає, що найбільш частими
обставинами, що сприяють загибелі і серйозному травмування особового складу, що
здійснює гасіння пожеж та проведення інших робіт, є:
- обвалення конструкцій - 29%;
- вибух газових балонів - 10%;
- вибух (резервуара з нафтою, бензобака) - 6%;
- падіння з висоти - 16%; - отруєння - 6%;
-
вплив високих температур - 29%;
- ураження електрострумом - 4%.
Висновки. Повністю усунути
небезпеку, що виникають в процесі виконання робіт, за допомогою тільки
технічних і організаційних заходів практично неможливо. Безпека здоров'я людини
за часту визначається лише його поведінкою. Тому запобігання причин травмування
в основному лежить на начальницькому складі, оскільки саме він займається
підбором кадрів для виконання небезпечних видів робіт, а також проводить
навчання, інструктажі і прищеплення культури безпеки праці всьому особовому
складу. Отже, безпека праці особового складу напряму залежить від керівника,
від правильності прийняття його рішення, визначення вирішального напрямку,
направлення кількості та виду сил і засобів, уміння швидко примати рішення в
умовах НС. Безперечно, безпека праці залежить від самого рятувальника його
підготовленості, добросовісності виконання поставлених завдань. Тому, як ніколи
раніше, управління в даній системі необхідно здійснювати на науковій основі.
Питання № 2: Вимоги
правил безпеки праці до основних приміщень пожежно-рятувального підрозділу.
Наказ МНС
України від 07.05.2007 № 312 "Про затвердження Правил безпеки праці в
органах та підрозділах МНС України".
Пожежно-рятувальні
підрозділи, розміщуються в спеціальних будівлях. Будівлі підрозділу
розміщуються на відстані не менше ніж на 15 м . від червоної лінії
забудови.
Виїзд
з підрозділу обладнується світлофором та акустичним сигналом. Вмикання
світлофора має здійснюватися з ПЗП. Площа перед виїзними воротами депо
заасфальтована або забетонована та мати ухил від порогу воріт до дороги.
В
пожежно-рятувальних підрозділах повинні передбачатись наступні основні
приміщення: гараж, караульне приміщення, пункт зв'язку підрозділу, службові
кабінети, навчальні класи, контрольний пост (база) ГДЗС, пост технічного
обслуговування, акумуляторна, приміщення для ремонту і сушіння рукавів, комора,
мийна, харчоблок, спортивна зала, оздоровчий пункт, кімната психологічного розвантаження,
душові, санвузли (на кожному поверсі) тощо.
У
приміщеннях з постійним перебуванням людей стіни фарбуються в м'які світлі
кольори, підлога має бути лише дерев'яною, в інших приміщеннях — бетонною
чи залізобетонною.
Електророзетки
маркуються із зазначенням величини напруги. Силові, освітлювальні щити та щити
аварійного освітлення мають бути забезпечені написами для споживачів проти
кожного вимикача, тумблера, рубильника тощо. Електричні розподільчі коробки
належить замикати негорючими кришками.
Опалення – як правило, центральне
водяне, (як виняток, допускається пічне опалення) Температура повітря в
приміщеннях з постійним перебуванням людей має бути не нижче за +18°С, а
в гаражі і акумуляторній — не нижче за +10° С.
Водопостачання
– повинно бути внутрішнє та зовнішнє. Також повинна бути каналізація. На
території встановлюється ПГ або ПВ ємністю не менше 50м3.
Місця,
де дозволяється куріння, необхідно обладнати урною або попільницею з негорючих
матеріалів, позначити їх знаком або написом.
Забороняється на території пожежно-рятувального
підрозділу:
Ø
навпроти
воріт гаражів підрозділу залишати будь-який транспорт.
Ø
тримати
інвентар, обладнання на шляхах руху о/с;
Ø
застилати
килимами, доріжками в караульному приміщенні, навчальному класі, гаражі і на
шляхах руху о/с за сигналом тривоги.
Ø
влаштовувати
топкові отвори пічного опалення з боку гаража і акумуляторної.
Караульне
приміщення
Караульне
приміщення має бути розміщене поблизу гаража і мати вихід безпосередньо у гараж
із розрахунку одні двостулкові двері розміром 1,2 х 2 м на кожний ПА. Двері
обладнуються пристроями для захисту від проникнення до нього вихлопних газів з
гаража.
В
караульному приміщенні п.б. чергове освітлення зеленими плафонами або
розсіювачами, яке не повинне вимикатись навіть під час відпочинку особового
складу.
Забороняється:
облицьовувати караульні
приміщення синтетичними горючими матеріалами, влаштовувати над ними санітарні
вузли, проходи через караульні приміщення, проводити засклення дверей,
розміщувати меблі, що перешкоджають збору караулу за тривогою, застеляти
килимами, доріжками підлогу в караульному приміщенні, навчальному класі, гаражі
і на шляхах руху особового складу за сигналом «Тривога» .
Гараж
У
приміщенні гаража пожежного депо повинна видержуватись відстань від автомобіля
до будівельних конструкцій. Габарити стоянки автомобілів позначаються білими
смугами завширшки 10 см .
У
частинах, де є спеціальні автомобілі (великих габаритів) відстань від
автомобіля (ззаду та спереду) до частин будівельних конструкцій має бути не
менше 1 м
і техніка має бути розташована так, щоб не заважати пересуванню о/с за сигналом
тривоги.
Під
задні колеса ПА необхідно встановлювати упори-обмежувачі.
Стелажі
тумбочки з бойовим одягом о/с чергового караулу мають розміщуватись позаду або
збоку ПА на відстані не менше 1,5 м . від них.
Гаражі
обладнуються таблом погодних умов.
На
передній стінці біля кожних воріт встановлюються дзеркала заднього огляду
розміром не менше ніж 1,0 х 0,4
м .
На
воротах робиться напис про порядок посадки о/с в оперативний автомобіль.
Підлога в гаражі влаштовується з
нахилом у бік воріт. Штучне освітлення має бути трьох видів: основне,
чергове та аварійне та включатись автоматично з ПЗЧ. Аварійне освітлення
п.м. додатково автономне джерело електроживлення.
В
гаражі п.б. загальнообмінна вентиляція та газовідводи які постійно підключені
до системи газовідведення автомобілів і саморозмикатися на початку його руху.
Ворота
в гаражі мають бути завширшки не менше 4 м .,
усіх випадках вони п.б. на 1 м .
ширші за ширину ПА. Кожні ворота п.б. обладнані механічними чи автоматичними
запорами, обладнані фіксаторами. Верхня частина воріт має бути засклена не
менше ніж на 30% всієї площі воріт та мати конструкцію, що запобігає
травмуванню людей у разі пошкодження скла. У полотнищі перших від ПЗЧ воріт
обладнуються вхідні двері розміром 0,7 х 2,0 м .
Двері
суміжних з гаражем приміщень відчиняються в бік гаража та не повинні мати
порогів.
Забороняється: стоянка в гаражі позаштатних автомобілів, заряджати
акумуляторні батареї, використовувати відкрите полум'я, відпочивати о/с, в тому
числі в ПА, заправляти автомобілі ПММ.
Пост технічного
обслуговування пожежних автомобілів
Пост
ТО пожежних автомобілів має складатися: з майстерні, кабінету або куточка
безпеки руху, охорони та безпеки праці, канави для огляду автотехніки, комори,
пункту заправки та складу ПММ.
На
посту ТО необхідно мати:
Ø
інструкцію
з безпеки праці для роботи на кожному виді обладнання;
Ø
наказ
начальника підрозділу про допуск осіб до роботи на обладнані та список осіб,
які допущені до роботи на цьому обладнані.
До
роботи на верстатах на посту ТО допускаються особи що пройшли спеціальне
навчання та наказом начальника підрозділу допущенні до роботи на верстатах.
Для
виконання оглядів та ТО ПА використовуються електролампи напругою не більше
36 В, що захищені скляним ковпаком та металевою сіткою.
Канава
для огляду повинна мати 2 спуски. Зверху вона закривається решіткою. По
периметру канава обладнується запобіжною ребордою висотою 8—10 см, яка
на в'їзді автомобіля має бути округленою. Всередині канава облицьовується
керамічною плиткою й обладнується стаціонарним освітленням з напругою не
більше 36 В, на дно вкладаються дерев'яні решітки, в стінах мають бути ніші
для інструменту. Перед роботою канава для огляду провітрюється, а після роботи
прибирається від ПММ, що були пролиті, та ганчір'я.
Висновок: суворе дотримання правил безпеки праці в приміщеннях
пожежно-рятувального підрозділу дозволить запобігти травмування особового
складу чергового караулу під час несення служби.
Питання
№ 3: Вимоги правил безпеки праці до навчальної башти, пожежних полігонів та
вогневої смуги психологічної підготовки пожежників.
Для
тренування особового складу пожежно-рятувальних підрозділів використовуються навчальні
башти. Навчальні башти влаштовуються:
1)
чотириповерхові, не менш ніж на два ряди вікон, фасадна площина обшивається
дошками, на кожному поверсі (крім першого) передбачаються віконні прорізи без
фрамуг розмірами 1,1 х 1,87
м ;
2)
майданчик перед навчальною баштою влаштовується рівним, без каміння, дрібних
колючих і ріжучих предметів (не допускається кам'яне чи бетонне), довжиною
не менше 50 м
і шириною не менше 10 м ;
3)
на башті влаштовуються страхуючі пристрої (один пристрій на один ряд вікон). Пристрій
для страхування випробовується щорічно та після ремонтів (статично та
динамічно). Статичне випробування: рятувальна мотузка
пропускається через блоки і замок. До кінця мотузки на карабіні підвішується
вантаж вагою 350 кг
на 5 хв. При цьому замок має міцно утримувати мотузку. Після зняття
навантаження на мотузці не повинно бути ніяких пошкоджень, подовження мотузки
не повинно перевищувати 5% початкової довжини. Динамічне випробування:
до кінця мотузки, що пропущена через блоки і замок, на карабіні підвішується і
скидається з підвіконня 3-го поверху вантаж вагою 150 кг . При скиданні
вантажу мотузка має не пробуксовувати більше 30 см .
Пристрій
для страхування випробовують також перед застосуванням. Для перевірки на
мотузці, що пропущена через блоки і замок, підтягуються та зависають на 1—2
с три чоловіка. При цьому замок страхуючого пристрою має міцно втримувати
мотузку і після зняття навантаження на ньому не повинно бути пошкоджень та
залишкової деформації
4)
перед робочою стороною башти у ґрунті має бути влаштована запобіжна подушка
товщиною не менше 1 м .
Запобіжна подушка має виступати за габарити башти не менше ніж на 1 м і мати довжину від
кінця твердого покриття доріжки до робочої сторони башти 4 м . Вона виконується із
суміші (1:1) піску і тирси, що насипана шаром 0,5 м на основу
товщиною 0,5 м
із хмизу чи іншого пружного матеріалу. Між хмизом і засипкою розміщують
прокладку. Для відведення води з-під запобіжної подушки створюється дренаж чи
інший пристрій, який забезпечує її витік. Оновлювання запобіжної подушки
здійснюється не рідше одного разу на 24 місяці і оформлюється актом. Під
час занять на башті верхній шар запобіжної подушки має бути розпушеним. За
температури зовнішнього повітря нижче 0°С запобіжна подушка башти
вкривається щитами (матами).
Психологічна
підготовка особового складу на полігонах і вогневих смугах проводиться в
умовах, максимально наближених до реальних, що виникають при гасінні пожеж.
До
занять на полігоні чи вогневій смузі допускаються особи, які пройшли початкову
підготовку у повному обсязі.
Забороняється проведення занять на полігонах і вогневих
смугах психологічної підготовки в нічний час.
Усі
тренування о/с виконує у бойовому одязі і спорядженні, а в окремих випадках – у
тепловідбиваючих костюмах та ізолюючих протигазах.
Територія
вогневої смуги має бути огороджена.
Не
допускається перебування сторонніх осіб на території вогневої смуги.
Для
імітації полум'я дозволяється застосовувати нетоксичні вогненебезпечні рідини. Не
допускається розтікання рідини на шляхах руху особового складу.
Наповнення
обладнання нафтопродуктами дозволяється виконувати тільки після їх охолодження.
Розпалювання горючих рідин необхідно проводити за допомогою дистанційних систем
або спеціальних факелів довжиною не менше 3 м .
Після
проведення занять всі прилади та інше обладнання вогневої смуги потрібно
очистити від залишків горючих речовин та матеріалів.
Для
надання невідкладної допомоги потерпілим на бойових ділянках виставляються пости
безпеки (пожежник зі стволом), рукавна лінія заповнюється водою під робочим
тиском. У разі необхідності на посту безпеки встановлюється порошковий
вогнегасник.
Заняття
проводяться тільки в присутності медичного працівника.
Зони
вогню і високої температури особовий склад має долати швидко, не втрачати один
одного з поля зору, глибоко не вдихати; замикати групу має командир відділення
або ланки.
Майданчик
для проведення занять (змагань) на 100-метровій смузі з перешкодами та інших
видів пожежно-прикладного спорту, розміщення на них приладів і їх розміри мають
відповідати правилам проведення змагань з пожежно-прикладного спорту. Покриття
майданчика може бути будь-яким (грунт, трава, гумо бітум, асфальт).
Забороняється дерев’яне покриття доріжок
Теплодимокамера
Теплодимокамера
розміщається у будівлі, яка стоїть окремо і має два виходи, що розташовані з
різних боків будівлі. Обладнується припливно-витяжною вентиляцією (за умови
створення безпечних концентрацій диму протягом 2 хв), автоматикою
стеження за газодимозахисниками та пристроями для імітації факторів пожежі.
Для задимлення димокамери треба застосовувати
димові шашки, відходи деревини (тирсу і стружку). Забороняється
застосовувати нафтопродукти, горючі плівки і полімерні матеріали.
3. Заключна
частина (15 хв.)
а). Відповіді на запитання
курсантів (3 хв.)
б). Закріплення вивченого
матеріалу (5 хв.)
Питання:
1. В якому нормативному
документі викладені вимоги безпеки праці до будівель і споруд пожежної частини
– 1 чол. усно;
2. Яка температура повітря
повинна бути в службових приміщеннях пожежно-рятувальних підрозділів – 1 чол.
усно;
3. Що забороняється в гаражі
пожежно-рятувальних підрозділів – 1 чол. (усно)
4. Яких видів штучне
освітлення повинно бути в гаражі пожежно-рятувальних підрозділів – 1 чол.
(усно);
5. Через який термін
необхідно оновлювати запобіжну подушку навчальної башти – 1 чол. (усно).
6. Хто допускається до
занять на полігоні та вогневій смузі – 1 чол. (усно).
в). Підведення підсумків
опитування та заняття (2 хв.)
г).
Завдання на самопідготовку (3 хв.):
матеріали конспекту – вивчити, Правила безпеки праці в в органах і підрозділах
МНС України п. 2.1 – 2.13 – прочитати, основне коротко законспектувати.
