Тема № 1.1 ОДОРС

ПЛАН  -  КОНСПЕКТ

для проведення заняття з курсантами училища з предмета

«Організація діяльності органів і підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту»

Тема № 1 «Загальні положення основних законодавчих актів з питань діяльності підрозділів цивільного захисту».

Керівні документи:

1.     Постанова КМУ від 25 квітня 2014 року № 120 «Питання спрямування та координації діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій».

2.     Указ Президента України № 726/2012 «Про деякі заходи щодо оптимізації центральних органів виконавчої влади».

3.     Указ Президента України № 47/2003 „Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій.

4.     Указ Президента України № 1467/2003» Про Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 року"

5.     Указ Президента України № 20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

6.  Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 року № 5403-VІ.

7.  Наказ МВС України від 03.07.2014 № 631 «Про затвердження Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій».

.

Питання, які  вивчатимуться:

Питання № 1. Історія становлення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту                                                   

Питання № 2. Загальні положення основних законодавчих актів з питань діяльності Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.                                                            

Питання № 3. Структура органів та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту     

Зміст навчального матеріалу

Аргументувати необхідність вивчення даного навчального матеріалу (зачитати аналіз кількості НС за 1 півріччя 2015 року та порівняти із надзвичайними ситуаціями та наслідками від них за такий же період 2014 року, навести приклади із практичної роботи пожежно-рятувальних підрозділів тощо).

Упродовж І півріччя 2015 року в Україні зареєстровано 55 надзвичайних ситуацій (далі - НС), які відповідно до Національного класифікатора "Класифікатор надзвичайних ситуацій" ДК 019:2010 розподілилися на:

·                        техногенного характеру - 32;

·                        природного характеру - 18;

·                        соціального характеру - 5.

Внаслідок цих надзвичайних ситуацій загинуло 136 осіб (з них 13 дітей) та 431 особа постраждала (з них 194 дитини).

Протягом І півріччя 2015 року, порівняно з аналогічним періодом 2014 року, зафіксовано зменшення загальної кількості НС (на 20 %), при цьому кількість НС техногенного характеру зменшилася на 29%, а НС природного характеру - на 14% і є найменшою за весь період спостережень (1997-2014 роки).

Також серед особливостей І півріччя 2015 року є відсутність гідрометеорологічних НС, що спостерігається уперше за період спостережень 1997-2014 років.

Упродовж І півріччя 2015 року зафіксовано збільшення кількості постраждалих в НС, що пояснюється зростанням їх частки в НС державного рівня соціального характеру (спричиненої противоправними діями терористичного спрямування, що здійснюються незаконними воєнізованими формуваннями на території Донецької та Луганської областей) та в медико-біологічних НС (насамперед, пов'язаних із отруєнням людей внаслідок вживання неякісної питної води у мікрорайоні Бортничі м. Києва).

В територіальному відношенні, найбільшу кількість НС у І півріччі 2015 року зафіксовано у Київській (6 НС), Донецькій (5 НС) та Тернопільській областях (4 НС).

НС регіонального рівня зареєстровано:

· у Донецькій області, де внаслідок знеструмлення Донецької фільтрувальної станції та пошкодження хлоропроводу припинено водопостачання споживачів міста Авдіївка (без питного водопостачання залишаються 36,4 тис. мешканців міста, 7 шкіл, 7 дитячих садків, 3 лікарні, 216 багатоповерхових житлових будинків, 5200 приватних будинків, на межі зупинки виробництва знаходиться Авдіївський коксохімічний завод. Припинено постачання технічної води до споживачів міста;

· у м. Вознесенську Миколаївської області, де внаслідок пориву каналізаційного колектору на КНС № 3 було повністю відключено на тривалий час водопостачання та водовідведення міста (понад 12 тис. фізичних осіб та 226 юридичних осіб). Збитки від аварії склали понад 2,0 млн. гривень (протокол позачергового засідання регіональної комісії з питань ТЕБ та НС Миколаївської облдержадміністрації від 29 квітня 2015 р. № 3). Причина НС - незадовільний технічний стан колектору (зношеність труб);

· у с. Крячки Васильківського району Київської області, де внаслідок пожежі та вибухів на нафтобазі "БРСМ-нафта" загинуло 6 осіб та 16- госпіталізовано. Завдано втрат матеріально-технічних засобів ДСНС України на суму 46,585 тис. гривень.

Вступ.

Слід зазначити, що небезпечні для людини техногенні, антропогенні і природні явища останнім часом набули глобального характеру. Конституцією України визначено, що кожен громадянин України має право на захист свого життя і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха. Держава, як гарант цього права, створює систему цивільного захисту населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного і природного характеру. Входження до сфери управління ДСНС державної пожежної охорони, підрозділи якої охоплюють усю територію України, до сільського району включно, у поєднанні з військами ЦО і спеціалізованими формуваннями, дозволило наблизити безпосередньо до місць виникнення надзвичайних ситуацій значні сили оперативного реагування, суттєво скоротити час на реагування та залучення сил до здійснення попереджувальних  заходів.

Метою створеної системи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій є: утворення національної структури цивільного захисту і приведення системи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру у відповідність до норм міжнародного права, стандартів ЕС і реальних економічних можливостей держави.

З метою виконання в повному обсязі уже прийнятих рішень, органами державної та виконавчої влади за ініціативою ДСНС України розробляються та приймаються відповідні документальні та практичні рішення щодо покращення техногенної та пожежної безпеки на території України. Деякі з них ми з вами і будемо розглядати на заняттях.    

Питання № 1: Історія становлення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту

Після здобуття Україною незалежності в 1991 році, питаннями цивільного захисту та оборони, ліквідації наслідків та попередження надзвичайних ситуацій, захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, гасіння пожеж та пожежної безпеки займалися три окремих відомства: Штаб Цивільної оборони, Міністерство у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС та Головне управління пожежної охорони МВС України.

У 1996 році Указом Президента Леоніда Кучми на базі Штабу Цивільної оборони та Мінчорнобиля було створено єдине відомство — Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України), яке стало провідним органом у системі виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільної оборони, рятувальної справи, створення та функціонування систем страхового фонду документації, поводження з радіоактивними відходами, захисту від надзвичайних ситуацій, попередження ситуацій і реагування на них, ліквідації їх наслідків та наслідків Чорнобильської катастрофи, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління та несе відповідальність за її стан і розвиток.

В підпорядкуванні МНС України перебували угрупування військ Цивільної оборони чисельністю 10 218 осіб (9550 — військовослужбовці). Війська ЦО були призначені для захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайних ситуацій^[4] У складі військ знаходилися три окремі мобільні механізовані бригади (Київ, Дрогобич, Донецьк); навчальна бригада (Ватутіне); окремі мобільні механізовані полки (Лоскутівка, Верхівцеве, Мирне, Червонознам'янка); окремі аварійно-рятувальні батальйони (Мазанка, Ромни, Ужгород, Чернівці, Якушинці, Городище); два окремих аварійно-рятувальних загону (Кіровоград, Хмельницький); спеціальний морський загін (Керч); спеціальний авіаційний загін (Ніжин); два окремих вузла зв'язку (Київ, Переяслав-Хмельницький); загони забезпечення військ (Київ, Жеребкове).

Територіальні органи МНС України до 2003 року були представлені Головними управліннями (управліннями) з питань надзвичайних ситуацій (у складі обласних державних адміністрацій).

Оперативно-рятувальна служба

27 Січня 2003-го року Указом Президента України „Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій““ органи і підрозділи Державної пожежної охорони виведені зі складу МВС і передані до складу МНС України.              19 Грудня 2003-го року видано Указ Президента України „Про Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 року. Державна програма передбачала створення єдиної невійськової Оперативно-рятувальної служби. Передбачалася повна демілітаризація МНС.

Були повністю розформовані військові частини ЦО в Донецьку, Хмельницькому та Чернівцях; реформовані в регіональні рятувальні центри військові частини ГО в Києві, Дрогобичі, Ромнах; реформовані військові частини ЦО в Лоскутовці, Ужгороді, Мирному, Мазанці, Червонознам'янці, навчальна бригада в Ватутіному — В навчальний центр Служби; Кіровограді, Городищі — в аварійно-рятувальний загін|аварійно-рятувальні загони територіальних органів Служби; реформовані спеціальні морський і авіаційний загін — в спеціальні морські та авіа загони Служби; вузли зв'язку, бази забезпечення. Після реформи 2003-го року були сформовані нові територіальні органи МНС — Головні управління (управління) МНС України на базі Управлінь пожежної безпеки ГУ(У) МВС України у регіонах.

У 2005-му році був прийнятий Закон України «Про правові засади цивільного захисту», що визначав правові та організаційні засади у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, повноваження виконавчої влади та органів управління, порядок створення і застосування сил, їх комплектування, проходження служби, а також гарантії соціального і правового захисту особового складу органів і підрозділів цивільного захисту. У 2006 році війська цивільної оборони України були повністю розформовані, особовий склад військ і Державної пожежної охорони влився в ряди єдиної Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України. У 2008-му році була запроваджена контрактна служба, проведена переатестація в спеціальні звання служби цивільного захисту.

Згідно Кодексу цивільного захисту України, Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту — спеціальне невійськове об'єднання аварійно-рятувальних та інших формувань, органів управління такими формуваннями системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

У грудні 2010 року Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи було реорганізовано в Міністерство надзвичайних ситуацій України. Державний пожежний та техногенний нагляд, управління зоною відчуження та ЧАЕС, Держгіртехнагляд стали центральними органами виконавчої влади.

За 7 років сили МНС України залучалися до ліквідації таких масштабних надзвичайних ситуацій, як пожежа військової частини А0261 у Артемівську та 275-ї бази артилерийських боєприпасів (Збройні Сили України); аварій в системах життєзабезпечення Алчевську, Донецькій, Кіровоградській областях та Криму; спалах пташиного грипу у Криму (2006); катастрофа рейсу Пулково 612 (2006); загибель 13-ти шахтарів на шахті ім. Засядька (2006); вибух газу в житловому будинку в Дніпропетровську (2007); аварія на шахті ім. Засядька в листопаді 2007 року (загинув 101 шахтар , 40 було травмовано); Фосфорна аварія під Ожидовом; паводок на заході 2008 року; лісові пожежі в Ізюмському районі (було знищено 1300 га лісів); вибухи на 61-му арсеналі; вибух житлового будинку в Євпаторії; серія аварій на шахтах в Донецькій обл., внаслідок яких загинуло 27 осіб і понад 40 травмовано; пожежа в залі ігрових автоматів у Дніпропетровську (2009, загинуло 9 та постраждало 11 осіб); пандемія грипу H1N1; сильні снігопади в грудні 2009 року; вибух кисневого балона в лікарні Луганску (2010, 16 загиблих і 6 постраждалих); паводки в Івано-Франківській, Вінницькій, Чернівецькій та Хмельницькій областях (червень 2010); Марганецька катастрофа; пожежа в будинку соціального обслуговування Дубровицького району (2011, загинуло 16 осіб, постраждало 11 осіб).

Реформування

У 2011 році сталося розділення Міністерства у справах НС України на 4 окремих відомства — Міністерство надзвичайних ситуацій України (як головний орган), Державну інспекцію техногенної безпеки, Державне агентство зони відчуження та Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки. Особовий склад залишився на службі цивільного захисту.

Державні пожежні частини отримали статус «рятувальних» і були підпорядковані територіальним органам МНС. Районні (міські) відділи МНС реформовані в служби цивільного захисту в районах (містах) і введені до складу апаратів ГТУ (ТУ) МНС. 24 Грудня 2012 Указом Президента України Міністерство надзвичайних ситуацій та Державна інспекція техногенної безпеки України були реорганізовані в єдину Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України), як центральний орган виконавчої влади, що координується і направляється Міністерством оборони. Першим головою Служби став Михайло Болотських.

Було затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, сформовані управління ДСНС. Міністерство оборони урегулювало свою взаємодію зі Службою. 1 Липня 2013 року набув чинності Кодекс цивільного захисту України.

2 Березня 2014 року Михайло Болотських був звільнений з посади Голови ДСНС України, його наступником став Сергій Бочковський.

25 Квітня Кабінет Міністрів видав Постанову № 120 «Питання координації та спрямування Державної служби з надзвичайних ситуацій», згідно з якою діяльність ДСНСУ спрямовується і координується Кабінетом через Міністра внутрішніх справ МВС затвердило Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту ДСНС України

Висновок по питанню: Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту - спеціальне невійськове об’єднання аварійно-рятувальних та інших формувань, органів управління такими формуваннями системи центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Питання № 2: Загальні положення основних законодавчих актів з питань діяльності Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.

Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту - спеціальне невійськове об’єднання аварійно-рятувальних та інших формувань, органів управління такими формуваннями системи центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 року прийнятий ВР України 02.10.2012 року, підписаний Президентом України, набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та введений в дію з 1 липня 2013 року.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов’язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Кодекс ЦЗ України нараховує 140 статей, які містяться у 12 розділах.

Правовою основою цивільного захисту є Конституція України, цей Кодекс, інші закони України, а також акти Президента України та Кабінету Міністрів України.

Стаття 24. Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту

Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту функціонує в системі центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, і складається з органів управління, аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування, аварійно-рятувальних формувань спеціального призначення, спеціальних авіаційних, морських та інших формувань, державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин), навчальних центрів, формувань та підрозділів забезпечення.

Організація та порядок повсякденної діяльності Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та функціонування її під час виконання завдань за призначенням визначаються Положенням про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту, що затверджується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Для аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту рішенням керівника центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, встановлюються зони відповідальності щодо реагування на надзвичайні ситуації.

Критерії утворення державних пожежно-рятувальних підрозділів (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту в адміністративно-територіальних одиницях та перелік суб’єктів господарювання, де утворюються такі підрозділи (частини), визначаються Кабінетом Міністрів України.

Висновок: В цьому питанні ми з вами розглянули основні положення законодавчих актів щодо діяльності органів управління та підрозділів ДСНС України.

Питання № 3. Структура органів та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту

ОРС ЦЗ складається з органів управління, аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування, аварійно-рятувальних формувань спеціального призначення, спеціальних авіаційних та інших формувань, державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин), навчальних центрів, формувань та підрозділів забезпечення.

Формування ОРС ЦЗ:

1) формування центрального підпорядкування ДСНС України:

·  Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, м. Ромни Сумської області ;

·  1 Спеціальний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, м. Київ;

·  2 Спеціальний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, м. Дрогобич Львівської області;

·  Cпеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України, м. Ніжин Чернігівської області;

·  Державний центр сертифікації ДСНС України, м. Київ;

·  База ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України, с. Жеребкове Ананьївської району Одеської області;

·  Центр зв’язку та управління ДСНС України, м. Переяслав-Хмельницький Київської області ;

·  Центр оперативного зв’язку, телекомунікаційних систем та інформаційних технологій ДСНС України, м.Київ ;

·  Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України, м.Київ:

        - Центр психологічного забезпечення підрозділів

-  Центр музичного мистецтва

ЗАВДАННЯМИ сил цивільного захисту центрального підпорядкування ДСНС України, основу яких складають аварійно-рятувальні формування швидкого реагування, авіаційні, морські, навчальні формування, підрозділи зв'язку і забезпечення є: а) в мирний час:

• проведення заходів з підтримки готовності сил цивільного захисту центрального підпорядкування до виконання покладених на них завдань;
• використання, розміщення і своєчасне оновлення озброєння, техніки і інших матеріально-технічних засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт;
• участь в заходах з попередження і ліквідації НС;
• участь в підготовці сил і засобів по попередженню і ліквідації НС, а також навчання населення у сфері цивільного захисту.

б) в мирний і військовий час під час ліквідації НС :

• ведення радіаційної, хімічної і неспецифічної бактеріологічної (біологічною) розвідки в зонах НС, а також на маршрутах висунення до них;
• проведення аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт по оперативній локалізації і ліквідації НС природного і техногенного характеру на території України, а також на територіях іноземних держав;
• проведення піротехнічних робіт по виявленню, знешкодженню і знищенню вибухонебезпечних предметів,
• проведення робіт по санітарній обробці населення, знезараженню будівель і споруд, спеціальній обробці техніки, майна і територій;
• участь в доставці вантажів, що перевозяться в зони НС, у тому числі в якості гуманітарної допомоги іноземним державам;
• добування і очищення питної прісної води;
• участь в забезпеченні постраждалого населення продовольством, водою, предметами першої необхідності, іншими матеріальними засобами і послугами, житлами для тимчасового проживання, а також в наданні постраждалому населенню першої допомоги;
• проведення заходів по евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей із зон надзвичайних ситуацій;
• проведення робіт по відновленню об'єктів життєзабезпечення населення;
• здійснення спільної з правоохоронними органами протидії тероризму;
• участь у виконанні окремих заходів територіальної оборони і в забезпеченні режиму надзвичайного або воєнного стану.

Територіальні органи ДСНС України:

·        Головні управління ДСНС України у  Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Київській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій  областях та місті Києві;

·        Управління ДСНС України  Волинській,  Житомирській,  Закарпатській, Івано-Франківській,  Кіровоградській,  Сумській, Тернопільській, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях;

·        Органи управління у містах і районах (міські, районні, міжрайонні, районні у містах управління (відділи, сектори) ГУ (У) ДСНС України у областях та м. Києві).

2) формування, що підпорядковані територіальним органам  ДСНС України:

·        аварійно-рятувальні загони спеціального призначення;

·        державні пожежно-рятувальні загони;

·        державні пожежно-рятувальні загони з охорони об’єктів від пожеж;

·        державні пожежно-рятувальні частини;

·        державні пожежно-рятувальні частини з охорони об’єктів від пожеж;

·        державні пожежно-рятувальні пости;

·        державні пожежно-рятувальні пости з охорони об’єктів від пожеж;

·        професійні пожежні частини;

·        професійні пожежні частини з охорони об’єктів від пожеж;

·        професійні пожежні пости;

·        професійні пожежні пости з охорони об’єктів від пожеж;

·        оперативно-координаційні центри;

·        центри оперативного зв’язку, телекомунікаційних систем та інформаційних технологій;

·        загони (частини, пости) технічної служби;

·        воєнізовані гірничорятувальні (аварійно-рятувальні) загони;

·        центри забезпечення діяльності, інші підрозділи;

3) державні підприємства, установи, організації:

·        державне підприємство “Мобільний рятувальний центр ДСНС України”;

·        санаторій “Одеський”.

Критерії утворення державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин) ОРС ЦЗ в адміністративно-територіальних одиницях та перелік суб’єктів господарювання, де утворюються такі підрозділи (частини), визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2013 року   «Про затвердження критеріїв утворення державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту в адміністративно-територіальних одиницях та переліку суб'єктів господарювання, де утворюються такі підрозділи (частини)».

                       5. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО.                                      (до 5-хв.)

Питання  для  закріплення:

1.  Дати визначення – цивільний захист.

2.  Дати визначення – Надзвичайна ситуація

3.  Назвіть основний законодавчий акт щодо забезпечення цивільного захисту в Україні, коли і ким прийнятий?.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.                                                 (до 10-хв.)

-         вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;

-         оголошення та мотивація оцінок;

-         відповіді на запитання учнів;

-         завдання на самопідготовку:

1.  Конспект – вивчити і знати навчальний матеріал.

2.  Кодекс цивільного захисту України: стаття 1; 2 (п.24, 30); 3; 4; 58; 59 – прочитати і вивчити.

3.  Наказ МВС України від 03.07.2011 № 631 – прочитати, основне по питанню заняття законспектувати.